Мої вірші... | 23:44:09 |
Доле мила де блукаєш?
У чужому краю?
Загляни хоч раз до мене
У зеленім гаю.
тут співає соловейко,
Сонечко палає;
Лиш одне моє серденько
Спокою не має.
Не дають йому покою
Жаль і біль пекельний.
Бо коханий,милий,любий
Мною ненатхненний.
Він не знає болю мого,
Навіть не гадає.
та всерівно не кохав
Й зараз не кохає.
І не снилась я ночами
Він не переймався,
А як здахався, то враз
В іншу закохався.
Доле моя де ти ходиш?
Чому знову покидаєш?
Я гадала що він доля =
А тепер страждаю.
Не глумись,не рви серденько!!!
Воно ж так кохає.
Знаю він не зрозуміє,
Що робити маю?
***
Не обіцяй мене кохати,
Не обіцяй завжди любити,
Бо долю нашу ми не знаєм,Навіщо нам у мріях жити?
Я дуже хочу щоб почув ти.
Про те що відчуваю я
Я розумію ,все змінилось.
Та зрозумій ,так хочу я.
Ти не зважав на мене зовсім,
Аж раптом ніжно подивився.
Ди вився ти у мої очі,
І ,мабудь, сам все зрозумів.
Вони були лише для тебе,
палали зорями в ночі.
А ти стояв і милувався
А потім снилися вони...
Ти дуже ніжно мене пестив,
Казав що любиш лиш мене.
А потім враз все обірвалось
І ти забув одразу все.
Раніше був ти милий,ніжний
А зараз грубий і лихий.
Невже тобі було все рівно
Що я кохала, а ти ні?
|
Категорія: Сучасна література |
Переглядів: 915 |
Додав: Нюсик
|
Але загалом хороші. Молодчинка!