Хостинг от uCoz
2018-10-20, 14:32:19
Вітаю Вас Гість |
Пошук у новинах
Головна сторінка | | Реєстрація | Вхід
Форма входу
Навігація

Розділи новин
Анонси подій в Україні
Muz-News
"Шоу"-Biz
Інтерв'ю з гуртами
Цікаво
Фотографії
Сучасна література
Техпідтримка сайту (news)

Календар новин

Хто зараз на сайті?
Всього в онлайні: 1
Гостей: 1
Зареєстрованих: 0


З Днем Народження!
Navarra(37) , Persefona(37)

Наші друзі та партнери




СЛІД - офіційний сайт

N-44 - офіційний сайт

Гурт Дівчина Джона - Офіційний сайт! Button_NF.gif

Фестиваль Велика Руханка

+til*koROCK+ [тільки рок-музика]

Український гітарний портал

Скриня

СіД FM

Google

Опитування
Чи потрібно змінювати дизайн сайту?
Всього відповідей: 146

!!! Підтримай проект !!!
Підтримай ..:: Made in UA ::.. та розмісти нашу кнопку на своєму сайті!



Код:

Реклама

Статистика
Яndex тИЦ и PR



Початок » 2007 » Август » 3 » «Мухи в чаї» — колиска «Тартака»
«Мухи в чаї» — колиска «Тартака»

Лідер гурту «Тартак» Сашко Положинський любить грати у футбол та на піаніно. Він боїться розповідати про свої плани, щоб не виглядати пустомелею. Каже, що недавно прочитав книгу про «немо», яке потужніше за «его», «суперего» та «лібідо» разом узяті. А музичний шлях починав із гурту «Мухи в чаї».

На моє запитання, чи вміє Сашко грати на фортепіано, він нічого не кажучи підняв кришку інструмента, який стоїть в актовому залі тернопільського «Пласту», і почав досить непогано грати «Циганочку».

- А на яких ще інструментах ти вмієш грати?

- Добре грати я не вмію ні на чому… Ой, ні. Брешу. (сміється – прим. авт.). У футбол граю. Он який у мене шрам на нозі. Футбольний!

Простота чи професійність

- Кажуть, що музика, яку робить «Тартак», останнім часом стала не такою драйвовою?

- Дуже часто недостатній професійний рівень сприймають як драйв. Колись давно я брав участь у виступах одного гурту. Нас вважали драйвовою групою. Але у нас не було жодної репетиції. Ми просто приходили на концерт і шукали музикантів. Питалися всіх підряд: «Вмієш на бас-гітарі грати? Таку то мелодію зіграєш?». Таке саме з іншими музикантами. І всі казали, вау! Який це драйвовий колектив. Наш новий альбом є професійнішим, але з цією професійністю втрачається простота.

- Що буде після альбому «Сльози та соплі»?

- Я не люблю розповідати про свої плани. Бо все може потім піти інакше, тоді виглядатиму наче пустомеля. Так було з проектом «ТА-ТА-ТА». Це скорочено від «Танки» (гурт «Танок на майдані Конго») і «Тартак». Ми декілька років тому мали записати декілька спільних пісень. Про це дуже багато говорили і цей проект наперед «розкручувався». Але в результаті не вийшло нічого. Не хочу, щоб схоже повторилося.

У пошуках людей

- Що було, коли не було «Тартака»? З ким були твої перші виступи?

-У 1995 році, коли мені було 23 роки, я зрозумів, що мені вже час свою групу створювати. Я шукав музикантів і виявив, що це складно. Груп багато, і всі музиканти грають навіть по декількох гуртах, принципово різних за своєю стилістикою. Ну, наприклад, хлопака один в місті на барабанах вміє грати, то його і беруть всюди (сміється – прим. авт.). Ще для мене було і є важливим питання, чи музикант поряд зі звуком видає ще й хороший «візуальний» ряд.

Якось я зрозумів, що своєї групи не матиму і домовився з гуртом «Мухи в чаї». Але у них був один мінус — власний склад, власні пісні і я їм був не дуже потрібний. Але ми з ними робили окрему програму й пісні для мене. Восени 1996 року «Мухи в чаї» сказали, що або я буду другим вокалістом, або з ними працювати не буду. І я пішов. Тоді знайшов аранжувальників, які робили важку електронну музику, під яку я співав би. Так і виник гурт «Тартак», який навіть не планувався як гурт, а просто як компанія на декілька пісень. Гітариста Муху, до речі, зараз можна побачити у гурті «Бумбокс».

Про яйця та скінхедів

- У Тернополі було декілька випадків, коли закидували яйцями артистів, які співали російською. Як ти ставишся до такої практики?

- Я вважаю, що артиста не треба закидувати яйцями. Якщо музикант виконує паскудні пісні, але є люди, які це слухають і яким це подобається, то це має право на існування. Ми можемо сприяти тому, щоб змінювалися смаки людей. Але у цьому випадку закидування яйцями мені здається неправильним. Тобі не подобається — просто не приходь на концерт. Коли організатори побачать, що на такі концерти ніхто не ходить, їх більше не будуть робити.

- А ще у Тернополі був випадок, коли машина збила двох дівчат. Люди потім перекинули цей автомобіль і ще декілька авто міліціонерів. Чи чув ти про це?

- Я про Тернопіль знаю іншу історію (посміхається розповідаючи – прим.авт.). Кілька тернопільських скінхедів побили якось араба. Араб зібрав всю свою «мафію», і вони побили тернопільських скінхедів. Ну, не знаю, чи то правда, але багато у вас у Тернополі «цікавого» відбувається.

- Ти часто проводиш зустрічі з «пластунами» та їздиш на їхні табори. Сам ти почесний член «Пласту», чому така увага цій організації?

- «Пласт» має багато того, що мені подобається. Він дуже схожий на ту організацію, якої мені не вистачало в 12-13 років. Піонерія загалом багато чого «насмикала» від «Пласту». Ну, але це було на початках. У ті часи, коли я був піонером, це була чисто формальна організація, яка дуже мало давала цікавого і практичного людям, а натомість вимагала виконання різних формальностей. При всьому бажанні ходити в походи та жити у наметі, я такої можливості не мав.

А зараз я вже відвідав декілька пластових таборів. Мені з них найбільше сподобався військово-патріотичний «Легіон».

За матеріалами ArtVertep

Категорія: Інтерв'ю з гуртами | Переглядів: 884 | Додав: Mnemonick



Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Всі смайли
Код *:


Завантаження...


Made-in © 2006-2008