Все проходит, все кончается,
Все не вечно, жизнь проносится.
Жить, как прежде не получается.
День вчерашний в душу просится.
День сегодняшний как последствие,
Продолжение дня забытого.
День сегодняшний – просто бедствие,
Мгла стихийная, тень разбитая. ... Читати далі »

Продовжуємо лінійку поезії нашої талановитої землячки... Нє ну книжку пора вже видавати...

Как много сказано было,
Как сделано, было мало.
Все, что горело, – остыло,
Погасло все, что пылало.
Быть вместе – большое счастье,
Быть рядом – такая мука.
Все рве ... Читати далі »

Принаймні, стародавня легенда переконує нас повірити в це. А сюжет її такий. Князь Любарт закохався у красуню-міщанку на ім’я Оксана. Але дівчина мала непокірний характер ... Читати далі »

Щастя – двічі не приходить… Воно – не сонце, що встає і заходить! І не стукає в двері, як кажуть. Щастя… немов мрії останній крик!.. Квітучий райський сад, трапеза солодощів, початок добра, джерело любові… Мабуть, усі скарби світу містяться у слові «щастя», в його ясній серцевині.
Мудрі араби ... Читати далі »

І знову на народний суд ми викладємо наступні твори Макарени. Цього разу це розмови з серцем... Відверто кажучи ця дівчина не перестає мене дивувати.

Разговоры с сердцем

Однажды ночью я проснулась от жуткой боли. На грудную клетку наехал железный каток, и раз за разом прохаживался по ... Читати далі »

Мой милый друг, мой милый враг,
Я преклоняюсь пред тобою.
Сумел ты быстро сделать так,
Что мы с тобой сплелись судьбою.
Сплелись одни, сплелись в одно,
Друг к другу ввязли в отношенья.
Они бы длились вечно но
Увы, но нет им продолженья.
Слезой ... Читати далі »

Шукаючи підходящу назву для цієї статті згадав про книгу, що запам’яталась мені ще зі школи з уроків російської літератури. Це була книжка Бориса Польового про льотчика, що втратив ноги, але нездаючись повернувся назад до улюбленої справи, хоча і на протезах.

Я ридав через те, що у мене немає ... Читати далі »

Музі

Моя ти, музо, неповторна
Прийди до мене уночі,
І рифму в розум мій вклади
Щоб я листи йому писала.
І хай він навіть не кохає,
Хай не склада мені вірші,
А я все рівно, я благаю,
Прийди до мене, ти прийди.
Ти супроводжуєш мене
В х ... Читати далі »

Доповнюю підбірку творів Макарени іще двома.

Скучаю по тебе.
Каждую минуту сквозь себя твое отсутствие, твое небытие рядом.
Это обезоруживает, это сводит с ума.
Вся реальность через пелену одиночества. Каждое утро стальной струной воли я заставляю себя подняться.
... Читати далі »

Прости меня...

Прости меня за холод серых глаз,
Прости за то, что не могу быть нежной,
Позволь попробовать еще хоть раз
Все изменить, а жизнь оставить прежней.

Я постараюсь излучать тепло,
Дарить я постараюсь больше ласки…
Поверь, мне это очень тя ... Читати далі »