Два дні фестивалю – 24 і 25 березня – умовно поділені організаторами на “важкий” й “альтернативний” відповідно. Щодо специфіки самого дійства, то тут помітні якісно нові зрушення форматного сприйняття фестивалю як явища загалом. Правило “якщо багато гуртів, то мають бути хедлайнери” тут не працює – просто спочатку грають молодші гурти, завершують день “старші” й відоміші, отже лідерство суто формальне. “Якщо фестиваль триває довго, а гуртів багато, то обов’язково має бути ведучий” – теж не зовсім правда. Якщо у перший день приблизно так і було, то в неділю конферансьє на сцені був відсутній як факт. Як так? В цьому і фішка – організатори підготували короткі відеоролики про кожен з гуртів, що містили усю найважливішу інформацію й запускались перед виступом команди безпосередньо. Відбір учасників проводили самі організатори – можливо, тут можна закинути звинувачення у суб’єктивності, але список гуртів таки в змозі був задовольнити смаки найвимогливішого меломана.

Перший фестивальний день відкривали Pins з міста Кременчук – з таким відповідальним завданням гурт впорався вельми успішно. Факультет (Дніпродзержинськ) вперше виступили у столиці з новою вокалісткою та перевіреними часом хітами з дебютного альбому “Мить..” – і хоча голоси фронтвуменів надзвичайно подібні, проте брак досвіду працював не на користь команди. Але, звісно, це питання часу. WN4WZ (white noise for white zombies) епатували своїм зовнішнім виглядом і музичним матеріалом, адже хлопці грають достатньо мелодійний варіант індастріалу – незвично, але тим не менш досить симпатично. Snuff з Житомира були одними з найважчих гуртів фестивалю й потішили кльовим потужним кором. Щодо гуртів АННА (Львів) й Мерва (Рівне) – тут коментарі майже непотрібні, адже вони численними фестивальними перемогами вибороли право називатись одними з найкращих молодих альтернативних гуртів. Оскільки Мерва столичним прихильникам ще досить маловідома, то тут варто згадати, що команда грає вибухонебезпечну суміш етно-кору в готичній естетиці. Армада були одними з найперших українських гуртів у важкій категорії й лишають за собою право досі називатись одними з найкращих - якісне потужне звучання й вогняні спецефекти витворили справжнє шоу. Завершували програму ТОЛ – вже не дивина, що залу гурт таки підірвав. Сприяли цьому не лише вже відомі пісні гурту, але й новий амбівалентний матеріал, зіграний чи не вперше.

Другий день фестивалю став рупором справжньої “іншої” музики – такої, що не вписується в жоден формат і важко піддається класифікаціям. Відкривали недільну частину неповторні АтмАсфера зі своїм баченням фольк-року. Варто нагадати, що цей гурт (як і деякі інші) наприкінці минулого року змагались за звання найкращого під час фіналу всеукраїнського конкурсу The Global Battle of the Bands й довели слухачам і журі свою майстерність. Другими відіграли свою програму Dollheads – сміливо можна назвати цей проект безпрецедентним в Україні. Настільки талановитої електронно-рокової музики європейського звучання здавалось, ще не було – ось воно, справжнє відкриття фестивалю. А от назвою Квадраджесіма вже мало кого здивуєш – родзинкою їхнього виступу став народний хіт “Урбанаджангла” з виступом майстра перфомансу Олега Олійника (гурт “Пропала грамота”). Кардинальних змін репертуар гурту тривалий час не зазнає, проте це їм анітрохи не заважає бути так само очікуваними й безроздільно дарувати прихильникам тонни енергетики. Абздольц продовжує завойовувати музичний простір й прихильність публіки своїми унікальними шоу на сцені – цього разу хлопці святкували річницю кольорового телебачення й підготували відповідні кольорові головні убори. Це був перший виступ гурту після того, як його залишив бас-гітарист Антоніо, що, безумовно, вплинуло на загальне враження від виступу, але також будемо сподіватись, що це лише питання часу. Андрогінні Маракеш усіляко намагались епатувати слухачів не лише піснями , але й поведінкою на сцені – сподіваємось, що ряди фанатів їхньої творчості після цього виступу ще більш ущільнились. Спеціально для фестивалю гурт … и Друг Мой Грузовик переформатувались із клубного стандарту під велику сцену – головне, аби це стало не ексклюзивом, а хорошою звичкою. Щодо останніх учасників – Борщ та Esthetic Education – назви говорять самі за себе. За плечима в команд десятки виступів і гори досвіду, отже й відіграли свої програми вони на найвищому рівні.

Фестиваль завершився, але “інша” музика продовжує народжуватись і розвиватись. А “Інша музика - Фест” лише в черговий раз довів, наскільки вона є важливою, різностильовою і якісною.

За матеріалами UaFormat