Запах твоїх думок... | 13:01:34 |
Я відчуваю запах твоїх думок. В канапці, яку ти лишив після сніданку на столі... У вологому рушнику, який ти повісив на гачок зранку у душі...У недопалку твоїх Mallrboro, хоча ми куримо однакові цигарки. Але я знаю напевне що саме цей недопалок лишив ти. І це не тому що ти це робиш якось по-особливому, ні, просто я відчуваю запах твоїх думок.
Вони лишаються ще довго після того, як ти йдеш. Так же, як запах твого парфуму від Кензо, як легкий пар у душі, як смак твоїх губ на горнятку з кавововою гущею на стінках... Я просто сприймаю все навколишнє через призму твоїх думок. І навіть незнаю чи відчула б я щось не відчувши спершу тебе. Просто твої думки служать мені орієнтиром в просторі. Ти їх лишаєш по собі немов парасольки кульбабка. Ось так я й існую... .
Але там, за дверима, ти зникаєш, губишся чи просто розчиняєшся, і всі запахи змішуюються... І як я не намагалась, то ще ніколи мені не вдавалось пройти по цівочці твоїх думок далі зупинки. Там я тебе втрачаю... І відразу гублю всі орієнтири... Тому починаю рухатись наосліп.
Саме коли ти повертаєшся, я знову починаю бачити, відчувати, усвідомлювати...
Усвідомлювати що:
Твої думки - це мої очі...
Твої думки - це мої кроки...
Твої думки - це я сама...
А навколишня реальність - це просто сон.
І без твоїх думок... я просто боюсь прокидатись.
|
Категорія: Сучасна література |
Переглядів: 907 |
Додав: Elia
|
