Шукаючи підходящу назву для цієї статті згадав про книгу, що запам’яталась мені ще зі школи з уроків російської літератури. Це була книжка Бориса Польового про льотчика, що втратив ноги, але нездаючись повернувся назад до улюбленої справи, хоча і на протезах.

Я ридав через те, що у мене немає ... Читати далі »

Музі

Моя ти, музо, неповторна
Прийди до мене уночі,
І рифму в розум мій вклади
Щоб я листи йому писала.
І хай він навіть не кохає,
Хай не склада мені вірші,
А я все рівно, я благаю,
Прийди до мене, ти прийди.
Ти супроводжуєш мене
В х ... Читати далі »